Обласна бібліотека для юнацтва ім.В.Симоненка

липня 2019

Середа, 24 липня 2019

Я вийшов на свободу: Сергій Левченко

Article Details

20-ті числа липня для багатьох стали із присмаком гіркоти, адже саме у ці дні минають сороковини з дня відходу у засвіти письменника Сергія Левченка. З цієї нагоди в бібліотеці ім. Василя Симоненка зібралися побратими по перу, друзі, шанувальники творчості, щоб ще раз торкнутися щемкого поетичного і прозового слова Сергія Прокоповича, згадати його життєвий і творчий шлях. Своїми спогадами поділилися письменники Людмила Тараненко, Володимир Поліщук, Наталя Горішна, Володимир Даник, товариш і краєзнавець Микола Борщ. Видавець Юлія Чабаненко якраз до сороковин випустила у світ останню - 21-шу, книжку автора «Сірий камінь», яку він підписував до друку і яка була роздана всім присутнім. На екрані демонструвалася велика кількість світлин, на яких зафіксовані творчі і життєві миттєвості письменника, які надавали відчуття його присутності і теплої товариської атмосфери. Тому, Сергій Левченко «... пішов на свободу» але залишився у Слові й у наших серцях.

Чистий слід Сергія Носаня

Article Details

66368500 2503159309734364 3294834824837070848 n 1 липня Сергій Лукович Носань збирався відсвяткувати своє вісімдесятиріччя, та доля розпорядилася так, що він не дожив до нього кілька місяців і тому в ці липневі дні в Симоненківській книгозбірні зібралися його брати по перу, рідні, близькі, шанувальники творчості, щоб світлою пам'яттю згадати письменника і журналіста. Творча молодь, яка відпочиває в літньому навчально-відпочинковому таборі «Еврика» з цікавістю слухали спогади письменниці Людмили Тараненко, літературну розвідку Володимира Поліщука, спогади Івана Дубініна про уміння Сергія Луковича бачити кумедне у буденному. Письменниця і композитор Таміла Чупак освітила Кам'янський період у житті і творчості С.Носаня, а видавець Юлія Чабаненко розповіла про те, що Носань був першим письменником, якому вона видала книги і до сьогодні він «її не зрадив». Дружина Сергія Луковича Валентина Миколаївна говорила про твори, які були ним написані в останній місяць життя. Всі ще раз переконалися, що правий був письменник Анатолій Костецький, який писав про Сергія Лукича : «...отож слід на землі – чистий і чесний – вже вкарбовано».
За життя Сергій Носань переконував: «Ми доти залишаємося живими і духовно повноцінними людьми, допоки жива наша пам'ять...»
То ж – пам'ятаймо! Глибшаймо зі словом Сергія Носаня і вивищуймося із його Любов'ю.