Основний закон держави
28
червня 1996 року, о 9 годині 18 хвилин, після майже доби безперервної роботи,
Верховна Рада прийняла і ввела в дію Конституцію України. Цій доленосній події
передували 6 років наполегливої і важкої праці, консультацій, криз і домовленостей.
Новітній
конституційний процес розпочався одразу ж після прийняття 16 липня 1990 року
Верховною Радою УРСР «Декларації про державний суверенітет України» - вже у
жовтні була створена Конституційна комісія. Після розпаду СРСР і набуття Україною
незалежності у 1991 році стало зрозуміло, що розбудова правової системи в
незалежній державі повинна здійснюватися на власній основі – оглядатися ні на
кого. Між 1991-1996 років комісіями, окремо створеними Верховною Радою та
президентом, було складено декілька проектів Конституції.
Вони тривалий час обговорювалися, доповнювалися і доопрацьовувалися.
Найгостріші
протиріччя викликали питання розподілу влади і власності, державна символіка,
статус російської мови і статус Республіки Крим. Ліві сили схилялися в бік
применшення ролі президентської влади, приватновласницьких відносин, за надання
однакового статусу українській та російській мовам і збереження автономного
статусу Криму. Праві, в яких об’єдналися представники «партії влади»,
підприємницькі кола та депутати національної культурно-мовної орієнтації,
виступали за сильну президентську вертикаль, гарантування всієї повноти
приватновласницьких прав, панування української мови та ліквідацію автономії
Криму. Тим часом в країні діяла Конституція УРСР 1978 року з деякими змінами.
У
ніч на 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла і ввела в дію
Конституцію України. Документ отримав підтримку двох третин депутатського
корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська
влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна
символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався
автономною республікою в
складі України. А загалом, за тоненькою брошурою, якою є Конституція України, стоїть
сторіччя народної законотворчості. Тут можна згадати і «Руську правду» доби
Київської Русі, і козацькі та гетьманські конституції, включно з Конституцією
Пилипа Орлика – однією з найперших на європейських теренах, і Конституцію
Української Держави 1918 року.
Від
початку прийняття, нинішній Основний Закон України змінювався кілька разів.
Прикметно, що в Конституції України 1996 року передбачена досить жорстка
процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до
різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного
складу Верховної Ради України. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й
свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи
загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України, згідно зі
статтею 157 і взагалі не може бути змінена.
Цікаво знати:
У
2011 році була презентована перша мініатюрна Конституція України – книжка
розміром 2х3 см. Вона містить 160 сторінок, а кожна літера не більш як 1 мм.
Важить книга всього 15 г. Художник-графік Ігор Степанов витратив на її
створення близько двох місяців.
2019
року в мережі Інтернет з’явилася електронна Конституція України для дітей у
вигляді коміксів. Її авторами стали брати Капранови, а художником – Олександр
Костенко.